Ніч на кладовищі
Одного разу ми з подружками пішли на Янівське кладовище.Заді нього ми замітили якусь людину яка стояла і дивилась в низ.Вже потемніло,ми думали що та дивна людина не піде але все ж таки вона пішла.Нам стало цікаво на що вона там заглядала,виявилось що на якісь горб він був маленький і тут заговорила моя подруга Настя:Мені цікаво, що це?Я сказала яма.Ми з Настею вірішили відкопати її,але коли глянули то стало мотрошно там були кістки!
Вже ніч нам стало страшно,хотіли позвонити до батьків щоб забрали звязку не було.Темно ми вірішили все ж таки глянути куди пішла та людина,ми пройшли ліс і побачили якісь деревяний особняк.Невдовзі і людину,нам стало страшно коли ми побачили її лице,все в крові,шрами.Надругий день нас забрали батьки,я заглянула в сумку і побачила якусь кістку,я зі сльозами до батьків і вони сказали що моя подружка Настя померла,я зрозуміла коли все розказала батькам вони приховали страшну таємницю про Настю,коли були часи війни її батьки померли і від тоді Настя з бабусею а духи батьків хотіли її побачити і тим її вбили.
афигеееееть! уси помэрли! страх,ужас,караул…
Мало что поняла…Но человек старался, писал — на всякий случай +. Вот что заинтересовало — клавиатура что-ли бывает на украинском?